Дослідники Університету Кюсю дослідили, чи зможе проста зміна напрямку повітряного потоку кондиціонеру покращити комфорт та продуктивність людини у приміщенні.
В дослідженні проводилась оцінка комфорту повітряного потоку за суб’єктивними відчуттями та фізіологічними показниками, зокрема температура поверхні шкіри, електроенцефалограма (для вимірювання електричної активності головного мозку) та електрокардіограми.
“Відомо, що потік повітря у приміщенні впливає на рівень комфорту, але його оцінка поки що в основному базувалась на суб’єктивних відчуттях, що може призвести до протиріч ”, – пояснив Цуйоші Окамото (Tsuyoshi Okamoto), доцент факультету гуманітарних та природничих наук Університету Кюсю та керівник нового дослідження (Фізіологічна та суб’єктивна оцінка комфорту при різних напрямках повітряного потоку в охолоджуваному приміщенні).
“В нашому дослідженні ми скомбінували суб’єктивні оцінки з фізіологічними параметрами, такими як частота серцебиття та активність головного мозку, для отримання більш точного розуміння цих взаємозв’язків”.
Окамото та його команда вивчили реакції 19 учасників дослідження, які заходили до приміщення з температурою 20°C після 20 хвилин, проведених у кімнаті при температурі 32°C, щоб змоделювати вхід до приміщення з вулиці в літній час у Японії.
В охолодженому приміщенні учасники дослідження виконували ряд простих завдань на розумову діяльність під прямим або непрямим потоком повітря протягом 20 хвилин, після чого виконували ще один раунд завдань під протилежним потоком повітря.
Дослідники керували потоком повітря за допомогою кондиціонерів – у випадку прямого потоку повітря він спрямовувався прямо в обличчя учасникам, а у випадку непрямого спрямовувався під стелю, після чого повітря опускалося вниз.
В цей час дослідники вимірювали показники, включно з температурою поверхні шкіри та електричними сигналами мозку та серця, а також задавали питання про суб’єктивну оцінку рівня комфорту.
Окрім більш високого рівня задоволення температурою у приміщенні учасники під непрямим потоком повітря також рахували про себе секунди більш повільно, що вказує на придушення негативних емоцій.
Фізіологічні параметри дали додаткове підтвердження цих відчуттів при непрямому потоці повітря, зокрема зниження інтенсивності мозкових хвиль у частотах, відомих як бета та гамма діапазони, а також відмінності показників серця, які показують більш високий рівень концентрації уваги при роботі над розумовими завданнями.
Окрім цього, температура обличчя значно знижувалась, коли повітря було спрямоване учасникам у обличчя на відміну від непрямого потоку повітря.
“Це дослідження дає надійні докази того, що непрямий потік повітря насправді є більш комфортним, и ці процедури можуть бути використані для інших оцінок відчуттів”, – говорить пан Окамото.
“Ще однією перевагою непрямого потоку повітря є те, що він знижує кількість часток, які підіймаються у повітря та надалі вдихаються людиною”, – додав він.